Чин на усиновлення

ТРЕБНИК

Людина, котру усиновлюють або удочеряють, і людина, котра усиновлює або вдочеряє, тримають обоє запалені свічки, а священик, облачившись в єпитрахиль і ризу, починає:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Читець: Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Гос­поди, очисти гріхи наші; Владико, про­сти беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Цар­ство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ви­зволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.

Тоді тропар дня і кондак храму.

Після цього священик виголошує молитву:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Господи Боже наш, Ти через улюбленого Твого отрока, Господа нашого Ісуса Христа, назвав нас дітьми Божими, всиновляючи нас благодаттю Всесильного і Святого Твого Духа. Ти сказав: Я буду Йому в Отця, і Той буде Моїм Сином. Сам, Людинолюбний Царю, споглянь від святої оселі Твоєї на рабів Твоїх цих, і хоч вони по плоті різні між собою – народи їх Сам в отця і сина, з’єднай Святим Твоїм Духом, утверди їх в любові Твоїй; зв’яжи їх благословенням Твоїм; благослови їх на славу Твою; зміцни їх у вірі Твоїй, зберігаючи завжди і не відкидаючи того, що виходить з їх вуст; і будь заступником їх обітниці, щоб вони зберегли до кінця свого життя любов, яку перед Тобою сповідали і правдиво зберігали, живучи Тобою, єдиним життям і істинним Богом нашим. І сподоби їх бути спадкоємцями Твого Царства, бо Тобі належить всяка слава, честь і поклоніння, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас і на віки віків.
Хор: Амінь.

Священик: Мир всім.
Хор: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.
Хор: Тобі, Господи.

Владико, Ти, будучи Творцем всього творіння, через першого Адама по плоті природне вчинив родство, а в Христі Ісусі, Улюбленому Твоєму Синові і Богові нашому, благодаттю Твоєю, і нас показав Твоїми дітьми. Тобі, Який єдиний знає все раніше буття, ці раби Твої схиляють свої голови, просячи від Тебе благословення, і ті, що в Тобі написались один перед одним отцем і сином, нехай отримують те, на що сподіваються; і в Тобі будуть зберігати всиновлення, живучи побожно; щоб як у всьому, так і в цьому прославлялось Твоє ім’я, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

І приймає батько сина від вівтаря, син же падає ніц перед батьком, який обнімає його за шию і промовляє:

Віднині ти мій син, я нині народив тебе.

Тоді цілують один одного.

Священик звершує відпуст, благословляє їх і говорить належне повчання.