Молитва, щоб благословити дитину і дати їй ім’я
на восьмий день після народження

ТРЕБНИК

На восьмий день (Лк. 1: 59) по народженні приносять дитину до храму і стоять перед його дверима, у притворі. (У разі потреби, чин цей звершується в домі породіллі).

Священик починає:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Читець: Амінь.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Гос­поди, очисти гріхи наші; Владико, про­сти беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Цар­ство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ви­зволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Тропар дня або храму

І священик знаменує хресним знаменням чоло, вуста і груди дитини, промовляючи молитву.

Господу помолимось.
Господи, помилуй.

Господи Боже наш, Тобі молимось і Тебе благаємо, нехай знаменується світло лиця Твого на рабові Твоєму (на рабі Твоїй) (ім’я) і нехай знаменується Хрест Єдинородного Сина Твого в серці та помислах його (її), щоб уникав він (уникала вона) суєти світу і всякого лукавого підступу ворожого, а виконував (виконувала) заповіді Твої. Дай, Господи, щоб невідступно перебувало ім’я Твоє святе на ньому (на ній), що в слушний час приєднується до святої Твоєї Церкви і звершується страшними Таїнами Христа Твого, щоб, проживши за заповідями Твоїми і зберігши печать непорушною, одержав (одержала) блаженство обраних у Царстві Твоїм, благодаттю і людинолюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Священик, взявши дитя на руки, пе­ред дверима храму або перед іконою Богородиці творить ним образ хреста, промовляючи:

Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди – Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче пра­ведний, що прийняв в обійми Визво­лителя душ наших, Який дарує нам воскресіння.

Премудрість.

Пресвята Богородице, спаси нас.

Чеснішу від херувимів і не­зрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю Тебе величаємо.

Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Слава… І нині…
Господи, по­милуй (тричі).
Благослови.

Відпуст: Христос, істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Ма­тері, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Людинолюбний.