Чин благословення колива
в пам’ять Господніх свят або на честь святих угодників Божих

ТРЕБНИК

Коливо, тобто кутя, або варена пшениця, змішана з медом і прикрашена різними солодкими плодами, приноситься до церкви.

Якщо на вечірні, то після: “Нині відпускаєш. Трисвяте. Отче наш. Тропар. Слава… І нині… богородичний на глас тропаря свято­го”.

Якщо ж на літургії, то після заамвонної молитви співається тропар і кондак святого.

Диякон, покадивши, промовляє:

Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Священик читає над коливом молитву:

Господи, Ти все створив словом Своїм і звелів землі родити найрізніші плоди на насолоду і поживу нам; ними Ти трьох отроків і Даниїла, що були у Вавилоні, оживляв, показавши їх світлішими від тих, що споживали ласощі. Сам, Всеблагий Царю, і зерна ці з різними плодами благослови (творить знак хреста), і всіх, що їх споживають, освяти, бо принесені вони рабами Твоїми на славу Твою, на честь святого Твого (ім’я) і в пам’ять тих, що в благочестивій вірі спочили. А тим, що приоздобили це і творять пам’ять, подай, Господи, все, що вони просять для спасіння, і насолоду вічних Твоїх благ, молитвами Пречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії і святого (ім’я), що його пам’ять творимо, і всіх свя­тих Твоїх. Бо Ти все благословляєш і освячуєш, Боже наш, і Тобі славу воз­силаємо з Безначальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животвор­чим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Якщо на вечірні, диякон: “Прему­дрість…” і все інше до відпусту.

Якщо ж на літургії, хор співає: “Нехай буде благословенне ім’я Господнє…” і псалом 33. Роздавши антидор, свя­щеник звершує відпуст літургії.

Scroll Up