Після часів перед початком Божественної літургії священик стає перед царськими вратами на місці, де знаходяться свічі, і починає:
Слава Святій, Єдиносущній, Животворчій і Нероздільній Тройці завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Тропар свята, гл. 1:
Радуйся, благодатна Богородице Діво, бо з тебе засяяло Сонце Правди – Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв на руки Визволителя душ наших, який нам дарує воскресіння.
Кондак, гл. 1:
Ти, що лоно Діви освятив народженням Своїм і Симеонові руки благословив, як належало, попередивши його, і нині спас нас, Христе Боже. Втихомир ворожнечу життя нашого і зміцни народ наш, що його Ти полюбив, Єдиний Чоловіколюбче.
Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.
Владико Святий, Отче Всемогутній, Превічний Боже, Ти все з небуття створив і повелінням Твоїм працю бджіл привів до виготовлення свічок; і в нинішній день моління праведного Симеона сповнив. Молимось Тобі смиренно, щоб ці свічки, на потребу людям, для здоров’я душі і тіла виготовлені на землі або на водах, прикликанням найсвятішого імені Твого і молінням Преблагословенної Марії, Приснодіви, Її ж і нині свято благоговійно святкуючи, молитвами всіх святих Твоїх, благословити і освятити Ти зволив. І до цих людей Твоїх, що бажають їх всечесно носити і Тебе, оспівуючи, прославляти, чуючи голоси їхні на небі святому Твоєму, на Престолі величності Твоєї, – будь милостивим до них і до всіх людей, що до Тебе взивають, бо Ти спас їх дорогоцінною кров’ю Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим, Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.
Всемогутній, Превічний Боже, в нинішній день Єдинородного Сина Твого, що на руках праведного Симеона в святій церкві Твоїй носитися зволив, ми закликаємо Твоє милосердя, щоб Ти свічки, які ми, раби Твої, для звеличення імені Твого приймаємо і носити бажаємо, благословив, освятив і світлом небесного благословення запалити зволив. І нас, що Тобі, Господу Богу нашому, приносимо їх, сподоби стати в храмі святої слави Твоєї палаючим святим вогнем Твоєї найсолодшої любові: бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.
Господи Ісусе Христе, Світло істинне, що просвітлює кожну людину, яка приходить на світ, пошли благословення Твоє на свічки ці і освяти їх світлом благодаті Твоєї. Подай же, Милостивий, щоб як це світло, вогнем видимим запалене, проганяє нічну темряву, так щоб серця наші, вогнем неведимим, тобто світлістю Святого Духа просвітлені, уникли сліпоти всіляких гріхів; щоб змогли ми очищеним оком душі бачити те, що Тобі благовгодне і для нашого спасіння благопотрібне, щоб сподобитися нам перемогти темні біди цього світу і досягнути Світла безперестанного. Бо Ти єси Спас наш, і Тобі славу возсилаємо з Безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.
Всемогутній Превічний Боже, Ти звелів рабу Твоєму Мойсееві для світильників перед лицем Твоїм чистий єлей приготувати. Благодать благословення Твого милостивого на ці свічки пошли, щоб так вони несли світлість людям ззовні, як Твій дар світлості Святого Духа перебуває в думках наших, – з Господом нашим Ісусом Христом, Йому ж належить всяка слава, честь і поклоніння, з Тобою, Отцем Безначальним, і Святим Духом на віки віків.
Хор: Амінь.
Священик: Мир усім.
Хор: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.
Хор: Тобі, Господи.
Господи Ісусе Христе, що в нинішній день в образі плоті нашої між людьми з’явився і був принесений батьками до храму, Якого Симеон, побожний старець, просвітлений світлом Духа Твого, пізнав, прийняв і благословив: подай, Милостивий, щоб, тією благодаттю Святого Духа просвітлені і навчені, Тебе істинно пізнавали і з вірою любили. Бо Тобі належить всяка слава, честь і поклоніння з Безначальним Твоїм Отцем і Святим Духом на віки віків.
Хор: Амінь.
Після цього священик кадить свічки і тричі кропить їх свяченою водою, промовляючи:
Благословляються і освячуються свічки ці окропленням водою свяченою, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Відпуст свята:
Христос, Істинний Бог наш, що на руках праведного Симеона спочивати зволив ради нашого спасіння, молитвами пречистої Своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Милосердний і Людинолюбець.
Після цього священик роздає свічки, хор співає (або читається):
Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, що Ти приготував перед лицем всіх людей, світло на одкровення народам, і славу людей Твоїх, Ізраїля.
Стихира, глас 7:
Прикраси чертог твій, Сіоне, і підніми Царя Христа, вітай Марію – небесні двері, бо Вона стала Престолом херувимським і носить Царя слави, хмарою світлою є Діва, Яка носила Сина, що раніше денниці; Його прийняв Симеон на руки свої, проповідуючи людям, що Він є Владика життя і смерті та Спаситель світу.
Після стихири творимо початок Божественної літургії.