Чин благословення і освячення риз для священика і диякона:
стихаря, ораря, єпитрахиля, пояса, поручів і фелоні

ТРЕБНИК

Перед царськими вратами кладуть на приготованім столі нові ризи для освячен­ня. Священик в єпитрахілі й фелоні кадить ризи і починає:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Читець: Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Гос­поди, очисти гріхи наші; Владико, про­сти беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Цар­ство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ви­зволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

ПСАЛОМ 132

Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді! Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його. Як роса єрмонська, що спадає на гори Сіонські. Бо там посилає Господь благословення і життя на віки.

Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі)

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Господи Боже Вседержителю! Ти споконвіку все корисне для роду людського чиниш; Ти зволив храми, збудовані рукою людською, присвятити Твоєму святому імені, і їх на славу Твою освятити, й назвати оселею Твоєї слави; Ти дав повеління рабу Твоєму Мойсею, щоб були ризи архієрейські, ієрейські й левитські та інші різні прикраси на благоліпність святилища й вівтаря Твого, – почуй нині милостиво наші благання і ризи ці (називає їх), в честь і славу пресвятого Твого імені і на оздобу й добро служителям святого Твого вівтаря та для святих Твоїх Таїн приготовлені, через мене, смиренного й недостойного раба Твого, благослови, очисти і освяти, щоб вони стали достойними вживання при служінні святим Твоїм Таїнствам і на всяке прославлення пресвято­го Твого імені; священним служите­лям, що обламаються в них, нехай будуть вони на визволення й покров від усякої напасті і спокуси ворожої, на благодогоджання Тобі і на достойне служіння святим Твоїм Таїнствам і на здобуття Твоєї благодаті й милосердя. Благодаттю й щедротами, і людинолюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословенний, з Пресвя­тим, Благим і Животворчим Твоїм Ду­хом нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Священик: Мир усім.
Хор: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші вклоніть пе­ред Господом.
Хор: Тобі, Господи.

Владико Боже Вседержителю, Подателю всякого блага і Джерело освячення! Зглянься нині на молитву нашу і ризи ці (називає їх), на прикрасу і оздобу священних служителів Твоїх виготовлені, благодаттю Пресвятого Твого Духа, через окроплення водою цією свяченою вчини благословенними, святими й освяченими, а всіх, хто облачається в них, вчини достойними служити святим Твоїм Таїнствам і Тобі завжди благодогоджати. Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо з Єдинородним Тво­їм Сином і Пресвятим, Благим і Жи­вотворчим Твоїм Духом нині і повсяк­час, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Священик кропить свяченою водою ризи тричі, щоразу виголошуючи:

Освячуються ризи ці (називає їх) благодат­тю Пресвятого Духа, окропленням во­дою свяченою, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Якщо священик після освячення риз має правити Божественну літургію, то сам вносить ризи до вівтаря, облачається і слу­жить; коли ж не має правити, то чинить далі звичайний відпуст дня, а тоді відносить ризи і кладе на святій трапезі.