Чин похорону дитини

ТРЕБНИК

В ДОМІ.

Коли помре охрещена дитина віком до 7 років, священик, прийшовши в дім, вдягає єпитрахиль і фелонь, обкаджує тіло спочилої дитини і починає:

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Читець: Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Гос­поди, очисти гріхи наші; Владико, про­сти беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Цар­ство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ви­зволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

І відразу ж співають тропарі, глас 4:

З духами спочилих праведників душу дитини Твоєї, Спасе, упокой і прийми її до блаженного життя біля Тебе, Людинолюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу дитини Твоєї, бо Ти єдиний Людинолюбець.

Слава…

Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу дитини Твоєї упокой.

І нині…

Єдина чиста і непо­рочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі його (її).

Диякон промовляє єктенію, а за ним – священик молитву:

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за упокоєння блажен­ної дитини (ім’я), щоб Господь Бог, за правдивою Своєю обітницею, Небесного Царства її сподобив.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де праведні спочивають.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Милості Божої, Царства Небесного і упокоєння його (її) зі святими у Хрис­та, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Хор: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти обіцяв дати Царство Небес­не тим, що народилися від води й Духа і непорочними до Тебе преставилися, і сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами по­дібні до дітей. Смиренно благаємо Тебе: дитині невинній (ім’я), що нині від нас до Тебе преставилася, за правдивою Твоєю обітницею Царства Твого, спадкоємство даруй, а нас сподоби безгрішно прожи­ти, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими в небесних чертогах оселитися.
Бо Ти єси воскресіння, жит­тя і упокоєння всіх спочилих рабів Твоїх і нині спочилої дитини (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Без­начальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Диякон: Премудрість.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Хор: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.
Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй
(тричі).
Благослови.

І священик виголошує відпуст:

Христос, що воскрес із мертвих, живими і мертвими володіє, істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу дитини (ім’я), що від нас преставилася, в оселях святих оселить, на лоні Авраама упоко­їть, до праведних приєднає і нас поми­лує, бо Він Благий і Людинолюбний.

Хор: Амінь.

Священик: У блаженнім успінні віч­ний спокій подай, Господи, спочилій ди­тині (ім’я) і сотвори йому (їй) вічную пам’ять.

Хор: Вічная пам’ять (тричі).

І коли все готове до відходу, священик знову починає: “Благословен Бог наш…”
І починаємо співати: “Святий Боже…” зі страхом і жалобою.

І, взявши тіло дитини, відходимо до храму. Попереду йде священик зі свічками, а диякон з кадильницею.

У ХРАМІ.

Тіло спочилої дитини кладуть посеред церкви лицем до вівтаря. Покадивши труну, починається відспівування:

ПСАЛОМ 90

Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: “Ти Пристановище і Захист мій, Бог мій, і я уповаю на Нього”. Він спасе тебе від сіті ловця і від пошесті згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошесті, що ходить у темряві, ані напасті духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: “Господь – надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм зве­лить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш, і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим жит­тям обдарую його і дам йому спасіння Моє”.

Алилуя, глас 6:

Стих: Блаженний той, кого Ти об­рав і прийняв, Господи.

Стих: Пам’ять його з роду в рід.

Стих: Душа його в блаженстві пе­ребуватиме.

Тропар, глас 8:

Глибиною мудрості людинолюбно все будуючи і корисне всім подаючи, Єдиний Сотворителю, упокой, Господи, душу дитини Твоєї, бо він надію покладав (вона надію покладала) на Тебе, Творця і Промислителя, і Бога нашого.

Слава… І нині…

Тебе – і стіну, і при­становище маємо, і молитвеницю благоприємну до Бога, що Його породила єси, Богородице Неневісна, вірних спасіння.

ПСАЛОМ 50

Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе Єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрості Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом – і очищуся, омий мене – і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі’ моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме прав­ду Твою. Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові – це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покла­дуть на Жертовник Твій тельців.

Після псалма канон, глас 8:

ПІСНЯ 1

Воду пройшовши, наче сушу, і єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: “Визволителю й Богові нашому співаймо”.

Господи, упокой дитину.

Ти, Слово Боже, що тілом зубожів і дитиною стати зволив без зміни єства, осели, благаємо, на лоні Авраама дитину, що її прийняв Ти.

Господи, упокой дитину.

Ти, що перше всіх віків як дитя з’явився і як Благий Царство Твоє дітям обіцяв; до них і цю дитину приєднай.

Слава…

Христе Спасе, Ти взяв непорочну дитину перше, ніж вона зазнала спокус земних насолод, тому сподоби її благ вічних як Людинолюбець.

І нині…

Ти, що Премудрість і Слово Отчеє несказанно породила, зціли тяжку рану душі моєї і заспокой скорботу серця.

ПІСНЯ 3

Небесного кола Верхотворче, Гос­поди, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любові Твоїй, Ти Найвище Бажання, вірних Утвердження, єдиний Людинолюбче.

Господи, упокой дитину.

Ти, від віку довершене Слово, що як дитя звершене явився, прийняв до Себе неповнолітню дитину; упокой її, єдиний Людинолюбче, з усіма праведними, що Тобі благоугодні.

Господи, упокой дитину.

Причасником небесних благ учини, Милосердний, благаємо, дитину не­винну, що її з Твоєї Божественної волі прийняв єси; утіх земних не зазнавши, відійшла вона.

Слава…

Причасником небесних осель, світ­лого спокою і найсвященнішого собору святих учини, Господи, найчистішу ди­тину, що її, Спасе, прийняти зволив Ти.

І нині…

Усього позбавившись, до Твого, Пречиста Владичице, єдино­го покрову звертаюся, допоможи мені; многі бо зібрав я багатства гріховні, на чесноти ж був вельми убогий.

МАЛА ЄКТЕНІЯ

Диякон: Ще і ще в мирі Господу по­молимось.
Хор: Господи, помилуй.

Ще молимось за упокоєння блажен­ної дитини (ім’я), щоб Господь Бог, за правдивою Своєю обітницею, Небесного Царства її сподобив.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де праведні спочивають.
Хор: Господи, помилуй.

Милості Божої, Царства Небесного і упокоєння його (її) зі святими у Хрис­та, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Хор: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти обіцяв дати Царство Небес­не тим, що народилися від води й Духа і непорочними до Тебе преставилися, і сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами по­дібні до дітей. Смиренно благаємо Тебе: дитині невинній (ім’я), що нині від нас до Тебе преставилася, за правдивою Твоєю обітницею Царства Твого, спадкоємство даруй, а нас сподоби безгрішно прожи­ти, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими в небесних чертогах оселитися.
Бо Ти єси воскресіння, жит­тя і упокоєння всіх спочилих рабів Твоїх і нині спочилої дитини (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Без­начальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Сідальний, глас 6

Воістину все суєта, а життя – тінь і сон, бо даремно турбується всякий земнородний, як каже Писання: хоч би й світ увесь здобули, і тоді у гробі оселимося, де вкупі царі й убогі, старі й немовлята. Тому, Христе Боже, спочилу дитину упокой як Людинолюбець.

ПІСНЯ 4

Почув я, Господи, про Провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.

Господи, упокой дитину.

Не плачмо за дітьми, а більше за собою, завжди грішними, ридаймо, щоб від пекла визволитися.

Господи, упокой дитину.

Ти, Владико, дитину земних утіх по­збавив, сподоби її як Праведний Суддя благ небесних.

Слава…

Блаженна ти воістину, дитино: Той, що взяв тебе від землі, жителем раю ро­бить тебе і до собору святих приєднує.

І нині…

Усі ми, просвітлені, знаємо Тебе, Всечиста Богородице, бо Ти, Приснодіво, породила Сонце правди.

ПІСНЯ 5

Навіщо Ти відкинув мене від лиця Твого, Світло незаходиме, і покрила темрява ворожа мене, окаянного; але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.

Господи, упокой дитину.

Праведним судом Твоїм Ти, Господи, немов молоду стеблину, скосив дитину, взявши її, перш ніж дожила вона до зрілого віку; але Ти, Слово, перенісши її, по­сади на Божественній горі вічних благ.

Господи, упокой дитину.

Як молоду гілку, тебе, о блаженна, що не пізнала земних утіх, зрізав меч смерті; але ось Христос як Милосердний небесні двері тобі відчиняє і до обраних тебе приєднує.

Слава…

“О рідні і друзі, за мною не ридайте! – кличе померла дитина. – Не треба пла­кати, а більше самих себе, що грішите, завжди оплакуйте, щоб ви через спокуси не зазнали мук”.

І нині…

Впадаю я у відчай, коли розглядаю безліч діл моїх, коли ж помислю про Тебе, Богомати, що незбаг­ненно породила Господа, то заспокоюю себе надією, бо Тебе, єдину заступницю, маємо.

ПІСНЯ 6

Молитву проллю я до Господа і Йому звіщу печалі мої, злом бо сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилось; і молюсь, як Іона: “Від тління, Боже, мене визволи”.

Господи, упокой дитину.

Як дитину, в яслах було покладено Тебе, і на руках старець носив Тебе. Ти твориш образ немовлят в утробі, і цю дитину, перше ніж досягти зрілого віку, привів до життя, тому з подякою Тебе славимо.

Господи, упокой дитину.

Ти, Слово, апостолам сказав: пус­тіть дітей приходити до Мене і не забо­роняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами подібні до дітей. Тому дитину, що до Тебе преставилася, світла Твого сподоби.

Слава…

Ти позбавив земних благ Твоє дитя, яке не порушило Божественного Твого повеління, щоб учинити його причасни­ком небесних Твоїх благ. Прославляємо, Благий, безмежну глибину присудів Твоїх.

І нині…

В Тобі, Діво, стіну за­хисту, звершене спасіння душ і в скорботах полегшення маємо, світлу Твоєму повсякчас ми радіємо; ним, Владичице, і нині від страждань та небезпек спасай нас.

МАЛА ЄКТЕНІЯ

Диякон: Ще і ще в мирі Господу по­молимось.
Хор: Господи, помилуй.

Ще молимось за упокоєння блажен­ної дитини (ім’я), щоб Господь Бог, за правдивою Своєю обітницею, Небесного Царства її сподобив.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де праведні спочивають.
Хор: Господи, помилуй.

Милості Божої, Царства Небесного і упокоєння його (її) зі святими у Хрис­та, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Хор: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти обіцяв дати Царство Небес­не тим, що народилися від води й Духа і непорочними до Тебе преставилися, і сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами по­дібні до дітей. Смиренно благаємо Тебе: дитині невинній (ім’я), що нині від нас до Тебе преставилася, за правдивою Твоєю обітницею Царства Твого, спадкоємство даруй, а нас сподоби безгрішно прожи­ти, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими в небесних чертогах оселитися.
Бо Ти єси воскресіння, жит­тя і упокоєння всіх спочилих рабів Твоїх і нині спочилої дитини (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Без­начальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Кондак:

Зі святими упокой, Христе, душу дитини Твоєї, де нема ні недуги, ні скор­боти, ні зітхань, а життя безконечне.

Ікоси:

Ти єдиний Безсмертний, що ство­рив і впорядкував людину, ми ж, земні, із землі створені і в ту саму землю повер­немося, бо так звелів Той, Хто створив мене і сказав мені: “Земля єси і в землю повернешся”. Туди ж і всі ми, люди, під­емо, з надгробним риданням співаючи пісню: алилуя.

Ніхто так не страждає і не жаліє, як матір і батько, бо серця їхні краються, коли вони звідси дітей проводжають. Ве­ликий жаль за дітей проймає серця їхні, особливо коли діти вже добре говорили; і згадують слова їхні з піснею: алилуя.

Не раз перед могилою б’ють вони себе в груди, голосячи: “О сину мій, о дитино моя найсолодша! Чи не чуєш голосу матері твоєї? Це ж утроба, що носила тебе; чому ж не промовиш, як промовляв до нас, але мовчиш і не ви­голошуєш з нами:алилуя?”

“Боже, Боже, що покликав мене! Нині будь втіхою для дому мого, горе бо велике сталося в ньому, всі бо дивилися на мене, одного мене маючи. Але Ти, з утроби Діви народжений, заспокой душу матері моєї і цим батькове серце втихо­мир”. Алилуя.

ПІСНЯ 7

Юнаки, що з Юдеї прийшли, ко­лись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен сси.

Господи, упокой дитину.

Запиши до книг спасенних як Ми­лосердний і Людинолюбець Твою дитину, що, радіючи, до могутності Твоєї слави взиває: благословен єси, Господи Боже, на віки.

Господи, упокой дитину.

Світлом лиця Твого, Слово, просвіти дитину Твою, що нині в незрілому віці з вірою відійшла до Тебе, співаючи Тобі: благословен єси, Господи Боже, на віки.

Слава…

Розлука з тобою стала нині причи­ною скорботи тих, що люблять тебе, ди­тино, просячи для тебе правдиву радість та втіху, бо ти успадкуєш життя вічне.

І нині…

Поглянь, Діво, на скор­боту мою, яку повела на мене безліч гріхів моїх, і, перше ніж відійду, подай мені за­спокоєння Материнськими молитвами, щоб Бог змилувався наді мною.

ПІСНЯ 8

Семикратно піч халдейський му­читель для побожних отроків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасенні Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: “Отроки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки”.

Господи, упокой дитину.

На лоні Авраама, в оселях спокою, де завжди радість тих, що святкують, в місцях утішення, де вода жива, – нехай оселить тебе Христос, що заради нас дитиною був. Його безперестанно, отроки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Господи, упокой дитину.

Вічнопам’ятна розлука з тобою воістину стала для нас причиною горя та сліз, бо, перше ніж зазнати насолоди в цьому житті, покидаєш ти землю і батьківський дім. Зате прийняло тебе лоно Авраама, як дитину, непричетну до всякої скверни.

Слава…

“Чому плачете наді мною, дити­ною, що відійшла? – невидимо кличе померла. – Не треба по мені плакати, бо дітям, що не чинили діл, достойних сліз, призначена радість усіх праведних, що співають Христу: “Отроки, благо­словляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки”.

І нині…

Стань на поміч мені, Богородице, вислухай молитву мою і визволи мене від суворого осуду й тяж­кого випробування, темряви, вогню й скреготу зубів, загрози демонів і від усякої нужди, надіє безнадійних і життя зневірених.

ПІСНЯ 9

Жахнулося тоді небо, і землі здивувалися кінці, коли Бог явився людям тілесно і утроба Твоя стала ширшою небес. Тому Тебе, Богородице, ангельські й людські собори величають.

Господи, упокой дитину.

Ти, Христе, став дитям без зміни єства, з волі Своєї був на хресті і бачив муку Матері, що породила Тебе, полегши печаль і тяжку муку вірних батьків померлої дитини, щоб ми прославили силу Твою.

Господи, упокой дитину.

Блаженну дитину з висоти пославши, Владико, і, як чисту пташку, до гнізда не­бесного прийнявши, спас Ти, Царю всіх, душу її від усяких спокус; і до душ пра­ведних приєднай, щоб насолоджувалася вона у Царстві Твоєму.

Слава…

Ти, Слово Боже, дав небесну оселю дітям, що нічого поганого не зробили, бо така, Благий, була Твоя воля. Між ними ставиш Ти творіння Твоє, дитину, що нині прийшла до Тебе, скорботу батьків Сам полегши як Милостивий і Людинолюбець.

І нині…

Очі серця завжди зво­джу до Тебе, Всенепорочна, що маєш молитву Материнську до Народженого Тобою; Тебе благаю, Всечиста, втихомир пристрасті душі моєї, пробуди мене рано до покаяння й світлом Твоїм осяй.

МАЛА ЄКТЕНІЯ

Диякон: Ще і ще в мирі Господу по­молимось.
Хор: Господи, помилуй.

Ще молимось за упокоєння блажен­ної дитини (ім’я), щоб Господь Бог, за правдивою Своєю обітницею, Небесного Царства її сподобив.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де праведні спочивають.
Хор: Господи, помилуй.

Милості Божої, Царства Небесного і упокоєння його (її) зі святими у Хрис­та, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Хор: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти обіцяв дати Царство Небес­не тим, що народилися від води й Духа і непорочними до Тебе преставилися, і сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами по­дібні до дітей. Смиренно благаємо Тебе: дитині невинній (ім’я), що нині від нас до Тебе преставилася, за правдивою Твоєю обітницею Царства Твого, спадкоємство даруй, а нас сподоби безгрішно прожи­ти, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими в небесних чертогах оселитися.
Бо Ти єси воскресіння, жит­тя і упокоєння всіх спочилих рабів Твоїх і нині спочилої дитини (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Без­начальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

ЕКЗАПОСТИЛАРІЙ

Священик: Я нині упокоївся і знай­шов велике полегшення, бо преставився від тління і перейшов до життя.
Хор: Господи, слава Тобі.

Священик: Людина – як трава, дні її – як цвіт польовий, одцвітуть.
Хор: Господи, слава Тобі.

Священик: Бо вийде дух її, і не буде її, і не побачить уже місця свого.
Хор: Господи, слава Тобі.

Священик: А правда Господня пере­буває повіки.
Хор: Господи, слава Тобі.

Слава… І нині…

Священик: Нині покладаю надію на Божу Матір Отроковицю, бо від Неї на­родився Христос, Визволитель усіх.
Хор: Господи, слава Тобі.

Священик: Бо Ти Святий єси, Боже наш, і у святих перебуваєш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Ду­хові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий Безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир усім.
Читець: І духові твоєму.

Прокимен, глас 6: Блаженна путь, якою ти сьогодні йдеш, душе, бо приготоване тобі місце упокоєння.
Стих: Повернись, душе моя, у спокій твій.

Диякон: Премудрість.
Читець: До коринф’ян першого по­слання святого апостола Павла читання (зач.162: 1Кор.15:39-45).
Диякон: Будьмо уважні.

Читець:
Браття, не всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів. Є тіла небесні і є тіла земні’; та інша слава небесних, інша земних. Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі. Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетлінні; сіється у безчесті, встає у славі; сіється в немочі, встає у силі; сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло ду­ховне. Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий.

Священик: Мир тобі.
Читець: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість. Алилуя, глас 6.
Стих: Блаженний той, кого Ти обрав і прийняв, Господи.
Хор: Алилуя (тричі).

Стих: Душа його в блаженстві перебуватиме.
Хор: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо свя­те Євангеліє.

Священик: Мир усім.
Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Іоанна святого Євангелія читання (зач.21: Ін.6:35-39).
Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Диякон: Будьмо уважні.

Священик:
Сказав Господь юдеям, які прийшли до Нього: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги. Але Я вам сказав, що ви, хоч і бачили Мене, та не віруєте. Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть. Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене. Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.

Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

І після цього буває останнє прощання (цілування) і співці співають стихири:

Глас 8:

О, хто не оплаче, дитино моя, твого сумного відходу від життя цього, бо ще дитятком малим ти нині з обіймів матері, наче пташка, скоро відлетіла і до Творця всіх полинула. О дитино, хто не заплаче, бачачи твоє ясне личко зів’ялим, що було, як квіточка красна.

О, хто не застогне, дитино моя, і з плачем не заголосить за красою і чи­стотою життя твого, бо, як корабель, що сліду по собі не залишає, так скоро з очей моїх ти відійшла. Підійдіть же, мої рідні, друзі й ближні, всі разом з нею попро­щаймося, до могили проводжаючи.

Смерть – дітям полегшення: вони не торкнулися житейського зла, досягли спокою і радістю небесною на лоні Авраама втішаються, і з Божественним хором святих дітей разом веселяться, і з вірою торжествують, бо чистими віді­йшли від тління гріхолюбного.

Глас 6:

Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві.

Хворобою стало Адамові споживан­ня від древа в Едемі в давнину, коли змій отруту із себе вилив. Через нього уві­йшла смерть, що губить рід людський, але Владика, прийшовши, поборов змія і дарував нам упокоєння. До Нього ж бо взиваємо: змилуйся, Спасе, і, кого при­йняв, з обраними Твоїми упокой.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородице Діво, Ти єси скорботних утіха, оздоровлення не­мічних, що спасаєш міста і людей, бо Ти єси мир воюючих, спокій схвильованих, єдина заступнице вірних.

Читець: Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Гос­поди, очисти гріхи наші; Владико, про­сти беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Цар­ство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ви­зволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

І співають тропарі, глас 4:

З духами спочилих праведників душу дитини Твоєї, Спасе, упокой і при­йми її до блаженного життя біля Тебе, Людинолюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу дитини Твоєї, бо Ти Єдиний Людинолюбець.

Слава…

Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу дитини Твоєї упокой.

І нині…

Єдина чиста і непо­рочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі його (її).

ЄКТЕНІЯ

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за упокоєння блажен­ної дитини (ім’я), щоб Господь Бог, за правдивою Своєю обітницею, Небесного Царства її сподобив.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де праведні спочивають.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Милості Божої, Царства Небесного і упокоєння його (її) зі святими у Хрис­та, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Хор: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти обіцяв дати Царство Небес­не тим, що народилися від води й Духа і непорочними до Тебе преставилися, і сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами по­дібні до дітей. Смиренно благаємо Тебе: дитині невинній (ім’я), що нині від нас до Тебе преставилася, за правдивою Твоєю обітницею Царства Твого, спадкоємство даруй, а нас сподоби безгрішно прожи­ти, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими в небесних чертогах оселитися.
Бо Ти єси воскресіння, жит­тя і упокоєння всіх спочилих рабів Твоїх і нині спочилої дитини (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Без­начальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Диякон: Премудрість.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Хор: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.
Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй
(тричі).
Благослови.

І священик виголошує відпуст:

Христос, що воскрес Із мертвих, живими і мертвими володіє, істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу дитини (ім’я), що від нас преставилася, в оселях святих оселить, на лоні Авраама упо­коїть до праведних приєднає і нас поми­лує, бо Він Благий і Людинолюбний.

Хор: Амінь.

Після цього:

Диякон: У блаженнім успінні вічний спокій подай, Господи, дитині (ім’я) і со­твори їй вічную пам’ять.

Хор: Вічная пам’ять (тричі).

Під час співу священик кропить свяче­ною водою тіло спочилої дитини і читає про­щальну молитву:

Господи! Ти охороняєш дітей у цьому житті, а в будучому віці приготував для них як оселі ангельські світлосяйні місця і лоно Авраама, де перебувають душі праведних. Сам, Владико Христе, прийми з миром душу дитини Твоєї (ім’я), бо сказав Ти: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами подібні до дітей. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

І, взявши тіло дитини, співають по дорозі на цвинтар: “Святий Боже…” зі страхом і жалобою.

НА ЦВИНТАРІ.

Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Читець: Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Гос­поди, очисти гріхи наші; Владико, про­сти беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Цар­ство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ви­зволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

З духами спочилих праведників душу дитини Твоєї, Спасе, упокой і при­йми її до блаженного життя біля Тебе, Людинолюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу дитини Твоєї, бо Ти Єдиний Людинолюбець.

Слава…

Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу дитини Твоєї упокой.

І нині…

Єдина чиста і непо­рочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі його (її).

ЄКТЕНІЯ

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за упокоєння блажен­ної дитини (ім’я), щоб Господь Бог, за правдивою Своєю обітницею, Небесного Царства її сподобив.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де праведні спочивають.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Милості Божої, Царства Небесного і упокоєння його (її) зі святими у Хрис­та, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Хор: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти обіцяв дати Царство Небес­не тим, що народилися від води й Духа і непорочними до Тебе преставилися, і сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо Царство Моє дається тим, що своїми помислами по­дібні до дітей. Смиренно благаємо Тебе: дитині невинній (ім’я), що нині від нас до Тебе преставилася, за правдивою Твоєю обітницею Царства Твого, спадкоємство даруй, а нас сподоби безгрішно прожи­ти, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими в небесних чертогах оселитися.
Бо Ти єси воскресіння, жит­тя і упокоєння всіх спочилих рабів Твоїх і нині спочилої дитини (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Без­начальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Диякон: Премудрість.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Хор: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.
Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй
(тричі).
Благослови.

ВІДПУСТ

Христос, що воскрес Із мертвих, живими і мертвими володіє, істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу дитини (ім’я), що від нас преставилася, в оселях святих оселить, на лоні Авраама упо­коїть до праведних приєднає і нас поми­лує, бо Він Благий і Людинолюбний.

Хор: Амінь.

Диякон: У блаженнім успінні вічний спокій подай, Господи, дитині (ім’я) і со­твори їй вічную пам’ять.

Хор: Вічная пам’ять (тричі).

Труну опускають у могилу. Священик, тричі обкаджує могилу.

***(В деяких місцях існує ще й такий звичай: додатково в цьому моменті священик робить  лопатою знак хреста в головах, ногах і по боках могили, за кожним разом виголошуючи: “Печатається гріб цей до другого при­шестя Господа нашого Ісуса Христа”.)***

А потім, взявши лопату землі й висипаю­чи її на труну навхрест, виголошує:

Господня земля, і все, що наповнює її, вселенна, і всі, що живуть у ній.

Після того виливає в могилу свячену воду, висипає попіл з кадильниці і виголошує:

Земля, порох, і попіл ти, людино, і знов у землю повертаєшся за Божим велінням.

І співають на глас 8:

Земле, земле! Розступися і прийми створене Божою рукою тіло, яке до тебе, що його породила, знову повертається. Те, що було створене за образом Божим, прийняв Творець, а ти прийми це, як своє.

Після цього всі відходять, славлячи Бога.