Чин заснування церкви і поставлення хреста

ТРЕБНИК

Заснувати храм може тільки правлячий єпископ церковної області, або, на крайній випадок, ним на те уповноважений священик. Якщо хто будуватиме церкву без благословення єпископа, такий підлягає визначеному церковними правилами покаранню за зневагу до єпископської влади. Тому й служити чин заснування церкви може тільки сам архієрей, або той, кому він доручить.

Заснування церкви відбувається так. Спочатку закладається фундамент і потім звершується цей чин на заснування храму. На місці, де буде стояти Престіл, ставиться наперед приготований дерев’яний хрест.

Якщо церква буде дерев’яна, для фундаменту готують колоди. Якщо це буде мурована церква, то по її периметру на тому місці, де вона буде стояти, копають рови. Готують каміння, вапно, цемент та інші необхідні для закладки будматеріали.

Готують і спеціальний камінь, чотирикутний за формою, на якому висікають або зображають хрест.

Додатково, якщо забажає єпископ (але не обов’язково це робити, оскільки в храмі буде антимінс з вкладеними мощами), можна під хрестом влаштувати ще й місце для вкладання святих мощей і закладного листа такого змісту: «В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Заснована ця церква на честь і пам’ять (найменування свята або ім’я храмового святого), за Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України (ім’я), і за нашого єпископа (ім’я і титул), і вкладені мощі святого (ім’я), року Божого (рік) місяця (місяць) дня (день). Амінь»

Викопують дві ямки: під час чину заснування в одну покладуть приготований камінь під вівтарну абсиду майбутнього храму, а в другу установлять прикрашений квітами і стрічками великий дерев’яний хрест на місці, де буде престіл.

Архієрей і священики служать цей чин у повному облаченні.

За можливості, на місце нової церкви всі йдуть зі старої церкви цер­ковною процесією і, коли дозволяє погода, служать Божествен­ну літургію просто неба на місці, де має постати нова церква.

Перед місцем, де буде стояти престіл, ставиться застелений стіл, на який кладуть Святе Євангеліє і чесний хрест, а також свячену воду та єлей.

Архієрей кадить тричі навкруг стола:

Диякон: Благослови, владико.
Архієрей: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі.

Хор: Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

І, поки співає, архієрей побожно стоїть перед Святим Євангелієм і кадить його.

Після цього архієрей чи настоятель ка­дить усі рівці (межі майбутньої церкви), по­чинаючи від вівтарної стіни, і йде справа на­ліво, проти ходу сонця, іде, кадячи кругом, аж поки не прийде туди, звідки почав кадити.

Потім він кадить клір і народ і знову святе Євангеліє.

Читець під час кадіння читає:

Святий Боже, Святий Кріпкий, Свя­тий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Гос­поди, очисти гріхи наші; Владико, про­сти беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Цар­ство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але ви­зволи нас від лукавого.
Виголос: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

ПСАЛОМ 142

Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй. І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих. Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих. І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє. Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в тво­рінні рук Твоїх повчаюся. До Тебе про­стягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою. Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не від­верни лиця Твого від мене, бо уподі­бнюся тим, що сходять у могилу. Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, Господи, путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою. Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій Благий наставить мене на землю правди; імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.

Слава Отцю і Сину, і Святому Духо­ві нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі)

Диякон виголошує велику єктенію:

В мирі Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

За мир з неба і спасіння душ на­ших Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

За мир усього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

За святий храм цей і тих, що з ві­рою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господу помоли­мось.
Хор: Господи, помилуй.

За владику і отця нашого Блаженнійшого Митрополита (ім’я) і владику на­шого преосвященнійшого єпископа (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за увесь причет і людей Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

За Богом бережену Україну нашу, владу і військо її Господу помоли­мось.
Хор: Господи, помилуй.

За місто наше (село наше або свя­тий монастир наш) і за всяке міс­то, село і країну, і за тих, що по вірі живуть у них, Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

За добре поліття, за врожай пло­дів земних і за часи спокійні Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

За подорожніх, за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог милостиво по­глянув на місце оце, на якому побудо­вана буде свята церква, на славу пре­святого Його імені обране, і щоб Він Своїм небесним благословенням благо­словив його, Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог благословив цей добрий намір і діло рабів Своїх (імена), що спричинилися до цього, Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог благословив ос­нову храму цього, і щоб початок його був щасливим, на славу імені Його, і щоб він успішно будувався і вивер­шився без усяких перепон, силою, дією і благодаттю Пресвятого Духа, Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог подав усім пра­цівникам у всьому добрий успіх, і пра­ці рук їх сприяв, і силою, дією та бла­годаттю Пресвятого Духа до успішно­го завершення привів, Господу помо­лимось.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб Господь Бог приставив до діла цього і до його працівників Свого Ангела-Охоронителя, який невидимо буде боронити від усяких супротивних задумів видимих і невидимих ворогів, і щоб силою, дією і благодаттю Пресвя­того Духа подав у всьому добрий успіх і на побудову мудрість, а на завершення силу, Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас Боже, Твоєю благодаттю.
Хор: Господи, помилуй.

Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Бого­родицю і Приснодіву Марію зі всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богу віддамо.
Хор: Тобі, Господи.

Архієрей: Бо Тобі належить уся­ка слава, честь і поклоніння, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсяк­час, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Диякон: Бог Господь і з’явився нам; благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Прославляйте Господа, бо Він Благий, бо повіки милість Його.

Стих: Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх.

Стих: Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні.

Стих: Камінь, що занедбали будівничі, став в основу вугла. Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших.

Якщо має бути побудований храм на честь Господа, тоді тропар свята. Після святкового тропаря на “Слава…” співаємо тропар заснування. “І нині…” – святковий тропар.
Якщо храм має бути на честь Богоро­диці, то співається двічі тропар заснування, повторюючи на “Слава…І нині…” той самий тропар храму
:

Тропар заснування храму, глас 2:

Творче і всього Создателю, Боже, діло рук наших, на славу Твою почате, успішно направ Твоїм благословенням і Твоєю силою до скорого завершення доведи, бо Ти єдиний Всесильний і Людинолюбець.

А якщо ж на честь когось із святих, спочатку співається тропар заснування на “Слава…” святому. “І нині…” –богородичний, глас тропаря святого.

Після тропарів відразу читаємо псалом:

ПСАЛОМ 50

Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе Єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрості Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом – і очищуся, омий мене – і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі’ моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме прав­ду Твою. Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові – це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покла­дуть на Жертовник Твій тельців.

Приносяться і ставляться на столі дві посудини, одна – з чистою водою, друга – з єлеєм. Після закінченні псалма співається тричі цей тропар, глас 6:

З небес пошли благодать, Життєдавче, і воду цю освяти, і покажи її очищеною від усякої скверни.

Настоятель читає над водою молитву:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Боже великоіменитий, Отче Господа нашого Ісуса Христа, Ти єдиний твориш чудеса, яким немає числа; Твій голос на водах великих, Тебе побачили води і злякалися, і захиталися безодні від великого шуму вод; Твої дороги на морі, і стежки на великих водах, і стопи Твої недослідимі: Ти освятив йорданські потоки через хрещення Єдинородного Сина Твого, що втілився, і зішестям на Нього Пресвятого Духа у вигляді голуба, і Твоїм Отцівським голосом; Тебе нині смиренно молимо і благає­мо, недостойні раби Твої, пошли бла­годать Пресвятого Духа на воду цю, і небесним Твоїм благословенням бла­гослови, очисти і освяти її, і даруй їй благодать і благословення Йорданове, і силу, що всяку скверну очищає і вся­кий недуг зцілює, і бісів і всі підступи і спокуси їх проганяє. І нехай вона буде силою, дією і благодаттю Пресвятого Духа всім, хто з вірою п’є її, споживає і окроплюється нею на прощення грі­хів, на відігнання пристрастей і вся­кого зла, на примноження чеснот, на зцілення хвороб, на освячення і бла­гословення домів і всякого місця, на відігнання губительного і всякого злотворного повітря і на отримання Твоєї благодаті. Бо Ти благословляєш і освячуєш все, Боже наш, і Тобі славувозсилаємо з Єдинородним Твоїм Си­ном і з Пресвятим і Благим, і Живо­творчим Твоїм Духом нині і повсяк­час, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Священик: Мир усім.
Хор: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші вклоніть пе­ред Господом.
Хор: Тобі, Господи.

Прихили вухо Твоє і вислухай нас, Господи, що в Йордані хреститися зволив і освятив води. Благослови всіх нас, що схиленням голови своєї виявляєм покірність Тобі. І сподоби нас сповнитися освячення Твого через споживання води цієї, і нехай вона буде нам, Господи, на здоров’я душі й тіла. Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на ві­ки віків.
Хор: Амінь.

Настоятель, узявши хрест, занурює його тричі у воду хрестовидно, співаючи тропар, глас 1:

Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супро­тивників подай і Хрестом Твоїм охо­роняй нас – оселю Твою.

Після цього архієрей тричі благослов­ляє єлей правицею, виголошуючи:

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Архієрей виголошує освячувальну мо­литву єлея:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Господи, Боже отців наших! Тобі було благоугодне й приємне пролиття єлея, що його Яків пролив на камінь, якого поставив стовпом і назвав домом Божим. Молимося Тобі, – поглянь милостиво і нині на єлей цей, і Твоїм небесним благословенням благослови й освяти його, а благодаттю Пресвятого Твого Духа дай йому силу, щоб усе, що ним помазується на славу Тобі, було освячене та благословенне і Тобі благоугодне та приємне! Щедротами Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на ві­ки віків.
Хор: Амінь.

І архієрей бере свячену воду і окроплює нею те місце, де має бути поставлений чес­ний хрест. І виголошує:

Господи, Ісусе Христе, Боже наш, благослови, щоб місце оце оберігалося страшним знаменням і силою Хрес­та Твого, на славу Твою, розіп’ятого Бога нашого, і Твого Безначального Отця, і Пресвятого Твого Духа, і щоб дух усезгубний і всі супротивні сили відступили від нього. Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Священики, а з ними й почесні вірні, беруть хреста і ставлять його в приготовлену ямку. І засипають ямку всі – архієрей, духовенство й вірні.

Хор співає:

Тропар, глас 2:

Коли Хрест був поставлений на землі, тоді упали і до кінця були зни­щені напади ворожі: раніше вигнана людина знову входить у рай, тому сла­ва Тобі, Єдиному Богу нашому, що так благословив.

Кондак на заснування храму, глас 6:

Скорий у заступництві і кріпкий у помочі, явися нині благодаттю сили Твоєї, благослови та укріпи, і діла рабів Твоїх до доброго завершення доведи. Бо Ти можеш чинити все, що хочеш, як Бог Всесильний.

Слава… І нині…

Заступнице християн усердная, молитвенице до Творця надійная, не відкинь моління грішників, але поспішися як Благая на поміч нам, що з вірою взиваємо до Тебе: поспішися на молитву і скоро прийди на благання, бо Ти заступаєшся завжди за тих, що шанують Тебе, Богородице.

Архієрей виголошує цю молитву перед поставленим хрестом, стоячи обличчям на схід:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Ти Мойсеєвим жезлом явив прообраз Чесного і Животворчого Хреста улюбленого Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, – Сам благослови й освяти місце це силою і дією чесного і животворчого цього хресного древа на відігнання злих духів і всякого супротивника.
І збережи це місце і тих, що на ньому служать Тобі, неушкодженими від усього злого, молитвами Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії (та святого, на честь якого буде храм).
Бо благословилося і прославилося Царство Твоє, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

Після цього архієрей іде до ямки, де має бути основа, під східною запрестольною стіною. Чотирикутний камінь лежить на столику.

Хор співає або читець читає:

ПСАЛОМ 83

Які любі оселі Твої, Господи Сил! Жадає і лине душа моя до двору Господнього. Серце моє й тіло моє возрадувалися Богу Живому. Бо й пташка знаходить собі домівку, і ластівка гніздо собі, щоб вивести пташенят своїх, біля вівтарів Твоїх, Господи Сил, Царю мій і Боже мій. Блаженні ті, що живуть у домі Твоїм, повіки вони будуть хвалити Тебе. Блаженний муж, який має заступництво своє у Тобі і в якого у серці дорога до Тебе. Ідучи долиною плачу, вони знаходять джерела води, Законодавець покриває їх благословенням. Вони перейдуть від сили в силу і являться перед Богом на Сионі. Господи, Боже Сил, почуй молитву мою! Зглянься, Боже Яковів. Захиснику наш, Боже! Прихилися і поглянь на лице Христа Твого. Бо один день у дворах Тво­їх краще за тисячі днів. Бажаю краще стояти біля порога в домі Бога мого, аніж перебувати мені в палацах гріш­ників. Бо Бог є сонце й захист. Милість і правду любить Господь Бог і подає славу й благодать. Господь не позба­вить блага тих, що ходять у чистоті. Господи, Боже Сил! Блаженна люди­на, яка уповає на Тебе.

Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя (тричі).

Архієрей читає над каменем молитву:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Господи, Ісусе Христе, Сину Бога Живого, істинний Боже наш, Сяйво й Образ Безначального Отця і Життя вічне! Ти єси наріжний камінь від пречистої дівочої гори, без мужеського початку відсічений, і не­порушна основа Твоєї Церкви! Ти за­снував Твою Церкву пролиттям Твоєї чесної крові, смертю підняв, воскре­сінням довершив, вознесінням благо­словив, а зішестям Твого Святого Ду­ха освятив і поширив її. Нині смиренно молимо Тебе – по­шли благодать Святого Твого Духа і благослови закладання каменя цього, і всю основу розпочатої будови, на славу пресвятого Твого імені, на честь і на пам’ять святого Твого (Різдва або іншого, або Успіння Пресвятої Божої Матері, або ін­шого свята, або святого, називаючи його ім’я).

І Ти, що єси альфа й омега, початок і кінець, що від початку все створив, – будь початком, примноженням і закін­ченням праці цієї. Благодійників і пра­цівників благослови і ділу їхніх рук дай успіх, і все потрібне на поставлення і за­кінчення храму цього Твоїм Божествен­ним помилуванням щедро примнож.

Щоб цей храм був досконалим і повним Твоєї слави, і щоб у ньому прославилось пресвяте і велике ім’я Твоє з Отцем і Пресвятим Духом, і було благословенне завжди, нині і по­всякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Архієрей бере свячену воду, окроплює нею камінь, промовляючи:

Благословляється камінь цей окропленням водою цією свяченою на непорушну основу храму, що будуєть­ся, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Архієрей бере камінь своїми руками, разом з духовенством, і кладе його в цемент у рів, промовляючи::

Засновується церква ця на славу Великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, на честь і пам’ять (ім’я), в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Бере єлей і виголошує:

Всевишній заснував цю церкву, Бог посеред неї, і не захитається вона, – допоможе їй Бог тепер і завжди.

І виливає єлей на покладений камінь, промовляючи:

Нехай буде благословенне і озна­чене місце оце на дім молитовний, на честь і Славу Бога, у Святій Тройці слав­леного, Отця і Сина, і Святого Духа.
Хор: Амінь.

Після цього хор співає тропар, глас 6:

Устав Яків уранці і взяв камінь, якого поклав під голову собі, і поста­вив його стовпом, і пролив єлей на нього, і сказав: бо я не знав, що є Гос­подь на цьому місці; і дивне є місце це, бо воно є дім Божий і врата небесні.

Алилуя (тричі).

Якщо будується дерев’яний храм, то після сказаного архієрей бере сокиру і вдаряє нею тричі у середню вівтарну колоду, промовляючи:

Починається діло це в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа на честь і в пам’ять (назва свята чи ім’я святого).
Хор: Амінь.

Потім камінь засипається землею, за­сипають усі: архієрей, духовенство й вірні.

Після цього архієрей чи настоятель окропляє свяченою водою всі чотири осно­ви майбутнього храму, починаючи зі східної і йдучи справа наліво, проти ходу сонця. І на кожній стороні, кроплячи, виголошує:

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Читець читає:

ПСАЛОМ 86

Основу його на горах святих, любить Господь врата Сіону більше за поселення Якова. Преславне говорять про тебе, місто Боже. Згадаю Єгипет і Вавилон перед тими, що знають мене. Ось філістимляни і Тір з людьми ефіопськими скажуть: це все сталося там. І про Сион скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Вишній заснував його. Господь напише в переписі народів: ось такий народився там. Бо в Тобі оселя всіх, що співають і веселяться.

Працівники відразу беруться до робо­ти в ім’я Господнє. Підійшовши до північної сторони будови, архієрей, повернувшись обличчям на північ, після закінчення псал­ма 86 настоятель читає молитву:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Господи Боже наш, Ти все ство­рив, і північ, і море, Тебе небо і земля вмістити не можуть. Ти зволив мати на землі храм для Себе, на повсякчасне прославлення імені Твого, тому, сми­ренно припадаючи, молимо Твою людинолюбність: благослови основу храму цього і всю його будову, і утверди силою Твоєю, і вчини непохитним і непорушним на славу Тебе Єдиного, у Тройці Святій славленого Бога, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків.
Хор: Амінь.

Після ж молитви, якщо будується дерев’яна церква, архієрей знову бере со­киру і вдаряє у середню колоду, промовля­ючи:

Починається діло це в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа на честь і в пам’ять (назва свята чи ім’я святого).
Хор: Амінь.

І йде, кроплячи другу частину будови, і про­мовляє:

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Читець читає:

ПСАЛОМ 126

Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа. Даремно встаєте ви рано і лягаєте пізно, їсте хліб, тяжко здобутий, тоді як Господь дає улюбленим Своїм спокійний сон. Ось і діти – насліддя від Господа; нагорода від Нього – плід утроби. Як стріли в руках сильного, так і сини молоді. Блаженний, хто здобув таку поміч собі. Не осоромляться вони, коли зустрінуть біля брами міста свого ворогів.

Прийшовши на західну сторону і став­ши обличчям до заходу, після закінчення псалма диякон виголошує і архієрей читає молитву:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Господи Боже наш! Твоє ім’я славиться від сходу сонця до заходу, Твоїм Божественним Провидінням Ти вибрав це місце на оселю Твою; смиренно молимо Тебе, пошли нині небесне Твоє благословення на нього, і благослови початок будови цієї, і укріпи, і утверди її, і приведи до успішного завершення. Бо Ти твориш усе на користь душ наших, і Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Якщо будується дерев’яна церква, після молитви архієрей знов ударяє сокирою тричі. І йде до третьої частини, кроплячи і промовляючи:

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Читець читає:

ПСАЛОМ 121

Звеселився я тим, що сказали мені: ходімо до дому Господнього. Стояли ноги наші у дворах твоїх, Єрусалиме. Єрусалим створений як місто, і доля його з народом його. Бо туди увійшли коліна, коліна Господні, за законом Ізраїля, щоб прославляти ім’я Господнє. Бо там стоять престоли, щоб судити, престоли в домі Давидовому. Просіть про мир для Єрусалима, і благоденство тим, що люблять тебе. І нехай буде мир силою твоєю і благоденство у стінах твоїх. Заради братів моїх і ближніх моїх промовляю: мир тобі. Заради дому Господа Бога нашого жадаю я блага тобі.

Прийшовши на південну сторону, архієрей стає обличчям на південь. Після закінченні псалма диякон і молиться:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти прийшов з півдня на спасіння наше і як Святий явився від несіченої дівочої гори і пожив з людьми. Молимось Тобі, поглянь милостиво на будівничих початого в ім’я Твоє храму і в усьому благослови їх, і даруй їм силу і крі’пкість, благоденство і достаток, здоров’я і успіхів у всьому для завершення на славу Твою початого діла. Бо Ти є Бог милості, щедрот і людинолюбства, і Тобі славу возсилаємо з Безначальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Після молитви архієрей чинить те саме, що й раніше, і йде до четвертої части­ни будови, окроплюючи і промовляючи:

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Читець читає:

ПСАЛОМ 131

Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його. Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова: не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою, не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова. Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима. Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. Священики Твої зодягнуться в правду і преподобні Твої зрадіють. Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: із си­нів роду твого посаджу на престолі твоїм. А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я на­вчу їх, то й сини їхні навіки сидіти­муть на престолі твоїм. Вибрав Гос­подь Сион, забажав його на оселю для Себе. Це місце спокою Мого повік віку (сказав Господь), тут оселюся, бо Я полюбив його. Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбо­гих його Я нагодую хлібом. Священи­ків його Я зодягну в спасіння, і пра­ведні його будуть радіти радістю. Там Я вирощу спасіння Давидові, постав­лю світильник помазанику Моєму. Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя.

І архієрей проходить до того місця, звідки почав окроплювати.
І, ставши перед хрестом, обличчям на схід, він починає спі­вати з усім хором: “Царю Небесний…”

І читає архієрей молитву:

Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.

Господи Боже наш, Ти зволив на цьому місці і на цьому покла­деному в ім’я Твоє благословенному камені заснувати Тобі церкву. Сам милостиво прийми від тих, що прино­сять Тобі Твоє від Твого, і зводять Тобі храм, на Твоє прославлення, на честь і пам’ять (ім’я), і щедро пошли Твої не­бесні і земні блага.

А всім, хто допомагає у побудові і звершенні церкви цієї, подай ті­лесне здоров’я і душевне спасіння, будівничих зміцни і охорони, щоб були неушкоджені від усякого зла. Основи ці збережи непорушними і непохитними.

І доведи цей Твій храм до скоро­го завершення, щоб у ньому безперес­танно всехвальними піснями і слав­леннями та безкровними жертвами ми славили й оспівували Тебе, єдино­го істинного Бога нашого.

Бо Тобі належить всяка сла­ва, честь і поклоніння, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Архієрей: Мир усім.
Хор: І духові твоєму.

Диякон: Ще і ще, схиливши колі­на, Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

І всі стають на коліна. Архієрей виголошує молитву:

Хвалимо Тебе, Спасителю наш, що через Твою благість і людинолюбство Ти вибрав і освятив це місце, щоб ми, недостойні раби Твої, поставили на ньому церкву на славу пресвятого імені Твого. Тому молимо Тебе смиренно, схиливши коліна душ і тіл наших, – благослови, щоб на цьому місці був побудований і жертовник для приношення на ньому безкровної жертви, пресвятого Тіла і чесної Крові Христа Твого, на славу Твою і на спасіння душ наших!

І як храм, так і цей жертовник, який нині починаємо, доведи до успіш­ного завершення Божественною Твоєю силою. Щоб у ньому і на ньому аж до кінця віку без усякої перешкоди зав­жди чинилися славлення Твого пре­святого імені і приносилися Тобі без­кровні словесні жертви від правовір­них Твоїх людей, бо в Тебе все можливе!

І ми Тобі славу возсилаємо, з Єдинородним Твоїм Сином і з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Усі встають. А диякон виголошує єктенію:

Помилуй нас, Боже, з великої ми­лості Твоєї, молимось Тобі, вислухай нас і помилуй.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за владику і отця нашого Блаженнійшого Митрополита (ім’я) і владику нашого преосвященнійшого єпископа (ім’я), за братів наших свя­щеників, священномонахів і за все у Христі братство наше.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за Богом бережену Україну нашу, владу і військо її, щоб ми тихе і мирне життя прожили у вся­кому благочесті й чистоті.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось, щоб Господь Бог наш вислухав голос моління нашого і благословив діла рук наших. Промов­мо всі: Господи, вислухай і помилуй!
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за благочестивих благодійників, засновників і будівничих початого храму (імена) на славу Божу, за успіх святого діла їхнього, за здоров’я, спасіння і за відпущення їхніх гріхів, про­мовмо всі: Господи, вислухай і помилуй.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось, щоб до цього свя­того діла був приставлений Ангел-Охоронитель, який оберігав би і захищав би від усяких лихих обставин і пере­шкод, видимих і невидимих ворогів і зміцнював будівничих, промовмо всі: Господи, вислухай і помилуй.
Хор: Господи, помилуй (тричі).

Архієрей: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі, і тих, хто у морі далеко. І, Милостивий, будь милостивим, Владико, до гріхів на­ших і помилуй нас і засновників свя­того храму цього. Бо Ти Милостивий і Людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсила­ємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.

І звичайний відпуст.

Коли є змога, всі вертаються до старої церкви такою ж церковною процесією, як і прийшли.