Прокимен, глас 7: Виведи із в’язниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє.
Стих: Зваж на молитву мою, бо я смирився вельми.
Діянь святих апостолів читання (зач.29 Діян.12:1-11):
У ті дні цар Ірод підняв руки на декого з церкви, щоб заподіяти їм зло, і мечем убив Якова, брата Іоанового. А побачивши, що це подобається юдеям, після того взяв і Петра, – тоді були дні опрісноків, – і, схопивши його, посадив у в’язницю; і наказав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу. Отже, Петра стерегли у в’язниці, а тим часом церква ревно молилася за нього Богові. Коли ж Ірод хотів вивести його, тієї ночі Петро спав між двома воїнами, скутий двома ланцюгами, і сторожа біля дверей стерегла в’язницю. І ось постав ангел Господній, і світло осяяло в’язницю, і, штовхнувши в бік Петра, він розбудив його і сказав: «Встань швидше». І впали ланцюги з його рук. І сказав йому ангел: «Підпережись і взуйся». Він зробив так. Потім говорить йому: «Вдягни одяг твій та йди за мною». Петро вийшов і попрямував за ним, не знаючи, що роблене ангелом було в дійсності, а думав, що бачить видіння. Пройшовши першу і другу сторожу, вони прийшли до залізної брами, що вела до міста, яка сама собою відчинилася їм; вони вийшли і пройшли одну вулицю, і раптом ангела не стало з ним. Тоді Петро, опам’ятавшись, сказав: «Тепер я бачу воістину, що Господь послав ангела Свого і звільнив мене від руки Іродової та від усього, чого чекав народ іудейський».
Алилуя, глас 4.
Стих: Із глибини взивав я до Тебе, Господи, Господи, вислухай голос мій.
Стих: Нехай почують вуха Твої голос моління мого.