Дарохранительницю ставлять перед царськими вратами на покритому столі. Священик облачається в єпитрахиль і ризу, кадить хрестовидно дарохранильницю і починає:
Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.
ПСАЛОМ 131
Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його. Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова: не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою, не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова. Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима. Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. Священики Твої зодягнуться в правду і преподобні Твої зрадіють. Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: із синів роду твого посаджу на престолі твоїм. А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм. Вибрав Господь Сіон, забажав його на оселю для Себе. Це місце спокою Мого повік віку, тут оселюся, бо Я полюбив його. Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом. Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю. Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму. Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя.
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі)
Диякон: Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.
Господи Боже наш, Ти маєш Престолом небо і підніжжям землю, і все творіння вмістити Тебе не може, а ангельський і людський розум велич Твоєї слави осягнути і достойно висловити не може; але Ти, ради милосердя, милості і чоловіколюбства, в утробі дівочій невимовно вміститися зволив, і став людиною, будучи Богом істинним, щоб з’єднатися з людською природою, під видимими хлібом і вином, Плоть і Кров Твою на споживу вірним дав. Будучи Богом, всюди єси і все наповняєш, але Ти як Бог і людина зволив істинно перебувати на небі праворуч Отця, і на землі в Пречистих Тайнах, тільки Тілом і Кров’ю Твоїми; тому нині смиренно благаю Тебе: споглянь милостиво на молитву нашу, і на сосуд цей, на славу Твою споруджений, і пошли на нього Твоє небесне благословення, благослови, очисти і освяти його, щоб бути йому достойним вмістилищем, новим гробом і хранилищем Святих і Животворчих Таїн пречистого Тіла і чесної Крови Твоєї. Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо з Безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Священик: Мир усім.
Хор: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.
Хор: Тобі, Господи.
Господи Боже наш, прихили вухо Твоє і вислухай мене, Ти, що ради милості і чоловіколюбства обіцяв бути з нами невідступно до кінця віку, пошли благодать Пресвятого Твого Духа і окропленням водою цією свяченою благослови і освяти сосуд цей, споруджений на зберігання Божественних Тайн Тіла і Крові Твоєї. Бо Ти благословляєш і освячуєш все, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Священик кропить свяченою водою кивот тричі, щоразу виголошуючи:
Освячується кивот цей благодаттю Пресвятого Духа, окропленням цією водою свяченою, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Далі звичайний денний відпуст.
Потім священик бере освячений кивот, ставить його на престіл і вкладає в нього Божественні Тайни.