Відновлення храму чинить сам архієрей або, з його благословення, призначений священик. Цей чин зветься ще малим освяченням храму.
Коли святий престіл залишається нерухомим, а відновлюється церква чи тільки вівтар, то за певним чином окроплюємо престіл і його облачення свяченою водою, але ніякого нового освячення церкви не робимо.
Чин відновлення храму буває, наприклад, після пожежі, або якщо до престола, його облачення і священних сосудів торкалися світські особи, або, коли церква осквернена нечистотою, а також коли осквернена кров’ю або навмисно ворогами, або в ній померла людина, або в ній загинула чи народилася худобина й таке інше.
Чин відновлення храму служиться перед Божественною літургією.
Звичайно посеред храму правимо молебень тому святому, на честь якого побудований храм. Після цього звершуємо мале освячення води.
Потім архієрей чи священик виголошує перед святим престолом молитву:
Господи, Боже наш, Ти дарував мученикам, що за Тебе постраждали, і цю славу, щоб їхні мощі сіялися по всій землі в святих храмах Твоїх і росли плоди зцілень. Сам, Владико, як всіх благ Податель, молитвами святих, положенню мощей яких у цьому чесному престолі Твоєму Ти зволив бути, сподоби нас неосудно приносити Тобі на ньому безкровну жертву. І даруй нам усе, що просимо на спасіння, подаючи нагороду і в цьому тим, що постраждали за святе ім’я Твоє, щоб ним чуда чинити на наше спасіння. Бо Твоє є Царство і сила, і слава, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Протодиякон: Ще і ще, схиливши коліна, Господу помолимось.
Архієрей і всі, хто в храмі, стають на коліна. І архієрей у царських вратах голосно читає благальну молитву:
Господи Боже наш, Ти єдиним словом творіння створив і привів його до існування, і невимовними образами різноманітно його прикрасив. Ти зібрав Твого Духа, що носився над ним, і це сонячне світло вилив на нього, щоб відновити його. Ти Твоєму угоднику Мойсеєві вдихнув особливу хвалу, щоб додати Твоєму найдобрішому творінню й дозволити бачити Тебе, як Світло добре, і днем називати його. І ми, бачачи його, і найсвітліше це сонце, що кожного дня обновляє творіння, славимо Тебе, як сонце правдивого дня, і світло Твоє невечірнє. Ти заповів нам через Сина Твого, щоб наша природа оновилася Твоїм Святим Духом, як і даром цим, щоб праведні засяяли, як сонце.
Тобі молимось, і Тебе просимо, Отця Слова, Господа й Бога нашого: споглянь милостивим оком на нас, грішних і недостойних рабів Твоїх, що перебуваємо в цьому небоподібному домі, похвалі вселенної, в правдивому жертовнику невимовної Твоєї слави, і зішли Пресвятого Духа Твого на нас і на насліддя Твоє.
І за божественним Давидом обнови в наших серцях духа праведного, і Духом Владичним утверди нас.
І дай Україні нашій перемогу над видимими і невидимими ворогами, а нам однодумність та мир.
А тим, що збудували цей храм, і ревно освятили його з любов’ю до Тебе, Бога, пошли прощення гріхів, дай їм усе на спасіння, чого вони просять. Підніми їх на виконання Твоїх заповідей, подай їм оновлення дару Твого Святого Духа, щоб вони неосудно поклонялися Тобі, єдиному Богу істинному, і Ісусу Христу, Якого Ти послав, молитвами Богородиці, і (на честь кого храм), і всіх святих Твоїх.
Хор: Амінь.
Архієрей і всі встають з колін. А протодиякон виголошує:
Заступи, спаси, помилуй, охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Хор: Господи, помилуй.
Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Хор: Тобі, Господи.
Архієрей: Бо Ти Святий єси, Боже наш, і на святих чесних мучениках, що за Тебе постраждали, спочиваєш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Після цього священик кадить храм, а за ним іде архієрей або старший священик і окроплює свяченою водою престіл і усе, що на ньому, з усіх сторін, жертовник, увесь вівтар, іконостас та весь храм, ідучи попід стінами зліва направо.
Далі відпуст, многоліття, а потім починається Божественна літургія.