Щонеділі:

800 – сповідь;
930 – Божественна літургія.

На двонадесяті й великі свята:

Напередодні: вечірня в літній період о 1700; в зимовий період 1600.

В день свята: 800 – сповідь, 900 – Божественна літургія

По буднях:

Понеділок: 830 – молебень Ангелам і всім небесним силам.

Вівторок: 830 – молебень до Іоанна Предтечі.

Середа: 830 – молебень Хресту і Пресвятій Богородиці.

Четвер: 830 – молебень Апостолам і Миколаю.

П’ятниця: 800 – сповідь;  900 – Божественна літургія.

Щосуботи:

900 – молебень з Акафістом до ікони Пресвятої Богородиці “Всецариця”, з освяченням води, молитви за недужих.

ІСТОРІЯ. ФАКТИ. ПОДІЇ.

Невелика за розміром, але витончена і красива, церква на честь мучениці цариці Олександри розташована на вулиці Перекопській в центральній частині Херсона, між морським коледжем і одним з корпусів Херсонського державного університету.

31 травня 1898 року почалося будівництво церкви. Цього дня єпископ Новомиргородський Мемнон (Вишневський) освятив закладення гімназичної домової церкви в ім’я мучениці цариці Олександри при Другий Маріїнській жіночій гімназії.

Будівництво храму відбувалося за рахунок приватних пожертв і тривало чотири роки.

25 серпня 1902 року храм було урочисто освячено і відкрито.

Церква мучениці Олександри побудована за проектом губернського інженера Казимира Квінто в еклектичному стилі. Одна з особливостей храму – орієнтація вівтаря не на схід, а на північ, через особливості місцевості. Головний фасад був орієнтований на Пестелевський бульвар.

Внутрішня частина Храму Святої мучениці Олександри влаштована у вигляді невеликого затишного приміщення, справжньою прикрасою якого є мармуровий іконостас, виконаний відомим одеським скульптором, членом Товариства південно-російських художників Борисом Едуардсом. Ікони були написані частково в академії мистецтв художником Г.А. Літвіновим, частково місцевим художником К.П. Овчаренком.

Храм був прикрашений дзеркальними куполами найвитонченішої роботи, що завжди виділяло його серед всіх навколишніх архітектурних споруд.

З 1921 року церква була передана Українській Автокефальній Православній Церкві.

Через кілька років детальні відомості про церкву губляться. В кінці 1920-х – на початку 1930-х років, коли настали жорстокі релігійні гоніння, для храму мучениці Олександри починається доволі сумний період його існування. Були розбиті дзеркальні куполи, а будівля церкви передана у власність Херсонському педагогічному інституту. Впродовж наступних шести десятиліть в стінах Храму розташовувалися інститутські майстерні загальнотехнічного факультету.

За часів поновлення незалежності України, в Херсоні, як і всюди по країні, почали відроджуватися храми.

20 квітня 1992року на прохання місцевих жителів храм мучениці Олександри повернули православним. Цього пам’ятного дня відбулося урочисте богослужіння на честь передачі будівлі Українській Автокефальній Православній Церкві.

Сумно, але після лихих десятиліть панування безбожної влади, від колишнього внутрішнього оздоблення не залишилося майже нічого. Лише два мармурових кіоти по боках білосніжного іконостасу романського та середньовічного візантійського стилів, однак, з новими іконами: справа – Свята Олександра, а зліва – Володимир Великий. Збереглися і вітражі на вікнах храму.

Сьогодні однією з найбільш шанованих храмових святинь є унікальна старовинна ікона Божої Матері XIV століття, яку громаді подарувала українська діаспора.

З приходом в кінці 1990-х настоятеля протоієрея Андрія Калити, всі богослужіння в храмі мучениці Олександри відправляються лише українською.

Члени громада храму мучениці Олександри живуть дуже згуртовано за турботливої опіки настоятеля.

Будівля храму є важливою історичною і архітектурною пам’яткою Херсона.