Архієпископ Даміан – архієрей на спокої в Херсонській єпархії Православної Церкви України. Він відіграв виключну роль в розбудові Херсонської єпархії від початку її заснування, і його морально-духовний авторитет серед духовенства і мирян як духівника єпархії залишається беззаперечним.

Архієпископ Даміан (в миру Петро Пилипович Замараєв) народився 29 січня 1931 року в селі Василівка, Анинського району Воронезької області. Батьки були землеробами. Батько, Замараєв Пилип Антонович, в 1941 році загинув на фронті.

З 1939 по 1948 роки навчався у школі, по закінченні якої до 1950 року навчався у Воронезькому залізничному училищі за спеціальністю слюсаря з ремонту паровозів і автогальм.

В 1950 році проходив курс мотористів в Аероклубі, після якого до 1951 року у місті Саранську був курсантом льотно-технічного училища, де здобув спеціальність техніка з експлуатації літаків.

Працював у 1953-54 роках в Херсоне регулювальником дизельної паливної апаратури на мотороремонтному заводі.

У 1954 році вступив до Одеської духовної семінарії. У сан пресвітера був рукополжений у 1959 році митрополитом Борисом (Віком)

21 квітня 1959 року призначений настоятелем Покровського храму с. Станіслава Білозерського району.

З 3 червня 1960 переведений на служіння до міста Херсона, де спочатку служив у клірі Стрітенського храму, з 28 грудня того ж 1960 року – у клірі Катерининського собору, а з 29 березня 1961 року – в клірі Свято-Духівського собору.
У 1972 році, 29 червня був призначений настоятелем Покровського храму с.Новоолексіївка Генічеського району, у серпні того ж року – настоятелем Варваринського храму с.Фрунзе (нині селу повернули історичну назву – Агаймани) Іванівського району.

9 листопада 1972 року переведений знову до міста Херсона, де служив настоятелем храму Різдва Богородиці в селищі Киндійка до 1978 року.
6 лютого 1980 року був призначений на служіння до Свято-Духівського кафедрального собору в Херсоні і духівником Херсонського благочиння.

З 15 квітня 1983 року по грудень 1996 року був духівником єпархії.

В період з 16 листопада 1990 по 2 квітня 1991 року був переведений до Стрітенського храму в місті Херсон, після чого знов на три місяці повернувся до Свято-Духівського кафедрального собору.

З 10 липня 1991 року по 19 травня 1992 року – ще один період служіння у Стрітенському храмі.

З 19 травня 1992 року по 6 грудня 1995 останній період служіння у Свято-Духівському кафедральному соборі міста Херсона.

З 6 грудня 1995 року переведений до Стрітенського храму.

В грудні 1996 року, в результаті конфлікту з єпископом Іларіоном (Шукалом) через використання електромузичних інструментів під час відправ Богослужінь в Стрітенському храмі, громада перейшла під юрисдикцію Київського Патріархату, а протоієрей Петро прийняв у чернецтві нове ім’я – Даміан. 19 жовтня 1997 року у Володимирському кафедральному соборі міста Києва патріархом Філаретом і трьома єпископами був висвячений на єпископа Херсонського і Таврійського, і призначений Священним Синодом керуючим новоутвореною Херсонською єпархією Київського патріархату.

22 січня 2018 року за власним проханням через стан здоров’я почислений на спокій.